Церква святого Архистратига Михаїла

Михайлівська церква (або Церква святого Архистратига Михаїла) у Сваляві, яка раніше належала до села Бистрий, є дерев'яним храмом зі складною історією, чий сучасний вигляд відображає як лемківське походження, так і пізнішу перебудову в закарпатській народній традиції. Церква відома з 1588 року і зазнала капітальної перебудови в 1733 році з подальшим розширенням та суттєвою переробкою після її перенесення у 1759 році. В радянський період вона була закрита і перебувала на межі знищення, поки у 1972 році її не реставрував архітектор Іван Могитич; з 1990-х років тут знову проводяться богослужіння, нині — православною громадою. Архітектурно церква належить до групи дво- та тризрубних храмів із бароковими вежами та дахами, розташованими на різних рівнях над вівтарем та основним об'ємом. Вона є тридільною, зведеною з трьох зрубів, а вхід до неї здійснюється через західну галерею, інтегровану у високу дзвіницю. Вежа поєднує в собі каркасний верхній ярус із фігурним шалюванням, заломи даху, ліхтар та баню, увінчану трираменним кованим хрестом; подібні бані також увінчують наву та апсиду. Зовнішній силует, хоч і втратив свій первісний лемківський характер, залишається надзвичайно виразним. Всередині бабинець має плоску балкову стелю, тоді як нава зберегла сліди колишнього лемківського планування у вигляді одноярусного залому під плоскою стелею, а апсида перекрита коробовим склепінням. Найважливішим художнім елементом є іконостас XVII століття — нині неповний, але він усе ще зберігає свій намісний та апостольський ряди, Царські врата, ікону «Спас Нерукотворний» (Мандиліон) та кілька цінних ікон, зокрема великий образ святого Архистратига Михаїла, який, ймовірно, колись належав до бічного вівтаря.