Теребовлянський замок

Теребовлянський замок — одна з найстаріших і найважливіших оборонних твердинь Західної України, що височить на Замковій горі в місті Теребовля. Історія фортеці бере початок з XI століття, коли князь Василько Ростиславович спорудив тут перший дерев'яний замок, який пізніше, ймовірно, був зруйнований ордами хана Батия. У 1360 році польський король Казимир Великий звів на цьому місці новий, мурований замок. Через численні напади татар та турків, фортеця зазнавала руйнувань і у 1631 році староста Олександр Балабан розпочав будівництво нової, значно могутнішої твердині. Новий замок мав нерегулярний план і складався з трьох веж (південної, північної та східної), сполучених високими стінами, товщина яких сягала до 4 метрів. В'їзд до фортеці розташовувався у східній стіні і мав вигляд ренесансної арки з тесаного білого каменю, важкодоступна брама знаходилася на висоті близько трьох метрів від основи. У 1675 році замок увійшов в історію завдяки героїчній обороні проти 10-тисячної турецької армії, коли дружина коменданта Анна Дорота Хшановська запобігла капітуляції і надихнула захисників. Після повернення Кам'янця-Подільського у 1699 році Теребовлянський замок втратив своє стратегічне значення, а його подальше використання обмежувалося розміщенням канцелярій. У 1930-х роках польською владою проводилася консервація руїн, а у 2008 році замок був включений до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля».