Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Покровська церква (Церква Покрови Пресвятої Богородиці) у Кострині Ужгородського району є визначним зразком закарпатської школи народної сакральної архітектури та представляє регіональний тип тризрубних храмів із трьома верхами, що походить від бойківських та західних традицій. Це місце зберігає тривалу церковну історію: давніші дерев'яні церкви зафіксовані в селі з XV, XVII та початку XVIII століть, а теперішню церкву перенесли у 1703 році з села Сянки після того, як через повінь її перше нове розташування стало небезпечним. Протоколи візитацій XVIII століття описують церкву як таку, що перебуває в хорошому стані й повністю облаштована, а пізніші ремонти 1761 і 1898 років, разом із доглядом та перекриттям даху в XX столітті, сформували її сучасний вигляд. Церква є тридільною, з ширшою навою, вужчою апсидою та меншим бабинцем, які в плані є близькими до квадрата. Вона стоїть на кам'яному фундаменті на схилі пагорба й оточена суцільним піддашшям, що спирається на довгі випуски зрубів. Дзвіниця з відкритими голосниками та шатровим дахом підноситься над бабинцем, тоді як нава та апсида увінчані верхами з двома ярусними заломами та кованими трираменними хрестами. Зовнішні стіни верхніх ярусів обшиті драницею. Всередині бабинець широко відкривається в наву, яка перекрита зімкнутим склепінням; апсида має коробову стелю, а перед збереженим іконостасом влаштовано солею з двома сходинками. Хоча в сучасному інтер'єрі переважають пізніші, перефарбовані та неавтентичні образи, кілька старіших ікон, зокрема святого Миколая та святого Архистратига Михаїла, збереглися й дозволяють уявити характер колишнього історичного ансамблю.