Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Пилипці є однією з головних дерев'яних церков Міжгірщини та показовою пам'яткою закарпатської школи народної сакральної архітектури. Теперішній храм постав після того, як пожежа знищила попередню святиню: будівництво нової дерев'яної церкви розпочалося у 1759–1762 роках, хоча свого сучасного вигляду вона набула лише після масштабної перебудови 1841 року. Наступні ремонти проводилися в XIX та XX століттях, а в 1979 році дах церкви перекрили новою драницею. На відміну від багатьох сільських храмів, ця церква залишалася діючою в радянський період, хоча деякі предмети були вилучені до музейних колекцій в Ужгороді. Архітектурно церква належить до групи тризрубних храмів із високою бароковою дзвіницею та верхами, де західний і центральний об'єми оточені галереєю. Вона стоїть на кам'яному фундаменті сухої кладки й орієнтована на схід, при цьому використовуються як західний, так і південний входи. Фронтальна галерея на різьблених стовпах переходить у суцільне піддашшя, а над бабинцем підноситься верхня галерея та барокова вежа, увінчана закритим ліхтарем і хрестом із христограмою «ІС ХС». Дахи нави та апсиди мають сильно профільовані, стрімкі східні схили, що створює характерний мальовничий силует. Всередині церкви збереглися бабинець із плоскою стелою, нава з коробовим склепінням та хорами, солея перед іконостасом, а також апсида з різьбленим дерев'яним кіотом. Особливо важливим є п'ятиярусний іконостас із пределою (підіконною частиною), який зберігає численні історичні написи, Царські врата типу «Дерево Єссея», повний апостольський ряд та незвичну трикутну ікону Господа Саваофа як завершальний елемент.