Хустський замок

Хустський замок, пам'ятка архітектури національного значення, височіє на горі вулканічного походження (174 м н. р. м.), що давало йому надзвичайно вигідне стратегічне розташування. Його будівництво розпочалося близько 1090 року і завершилося у 1191 році як угорська королівська фортеця. Головною метою замку був захист важливого соляного шляху, що пролягав від Солотвинських копалень. Твердиня контролювала всі навколишні дороги, пануючи над рівниною, і була об'єктом боротьби між Угорським королівством, Трансильванським князівством та Австрійською імперією. Замок ніколи не змогли взяти штурмом, лише обманом чи підкупом, що підтверджує його могутність, яку турецький мандрівник Евлія Челебі порівнював із фортецею Іскандера. У XIV столітті замок деякий час належав лицареві Драгу, предкові Влада Цепеша, відомого як граф Дракула. На жаль, фортеця була зруйнована не ворогами, а стихією: 3 липня 1766 року блискавка влучила у порохову вежу, спричинивши вибух, хоча народна традиція приписує це опришку Миколі Чугаю. Згодом, у 1798 році, після бурі та дозволу влади, місцева громада почала розбирати руїни на будівельне каміння, але й сьогодні Хустський замок залишається величним свідком багатовікової історії.