Вишнівецький палац

Вишнівецький палац — велична архітектурна пам'ятка XVIII століття загальнодержавного значення, розташована у смт Вишнівець на мальовничих берегах річки Горинь. Палац є колишньою резиденцією князівського роду Вишневецьких і був збудований на місці оборонного замку, перша згадка про який датується 1395 роком. Існуючий замок у 1640 році модернізував та укріпив Ярема Вишневецький, включивши до оборонної системи також монастир кармелітів. У 1730-х роках останній представник роду, Міхал Сервацій Вишневецький, перебудував родову твердиню на розкішний палац за проєктом архітектора Я. Бланже, наслідуючи французькі заміські резиденції. Після його смерті маєток перейшов до шляхтичів Мнішеків, які додали палацу королівського блиску, наповнивши його безцінними колекціями живопису, скульптури та антикварних меблів. В архітектурі палацу поєднані риси пізнього бароко та класицизму: він має видовжений у плані двоярусний корпус, симетричну П-подібну композицію та центральний фасад з ризалітом, увінчаним трикутним щитом. Парадні брами виконані з наслідуванням античних тріумфальних брам. Паралельно до головної забудови був закладений великий ландшафтний парк в англійському стилі, який, імовірно, створював Діонісій Міклер. Палац, який Оноре де Бальзак назвав «малим Версалем», зазнав значних руйнувань під час Першої та Другої світових війн, але був частково відремонтований у повоєнний період. З 2005 року комплекс входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля».