Золотопотіцький замок

Золотопотіцький замок — визначна оборонна споруда, зведена на рубежі XVI–XVII століть брацлавським воєводою Стефаном Потоцьким та його дружиною Марією Амалією Могилянкою-Потоцькою. Замок, будівництво якого завершено близько 400 років тому, розташований на пагорбі в центрі містечка Золотий Потік. Він є яскравим зразком регулярної фортифікації Поділля, маючи форму квадрата з потужними п'ятигранними наріжними баштами по кутах. Замок збудований з місцевого темно-червоного пісковику, а його фортечні мури сягали близько двох метрів завтовшки. Посередині північно-східної стіни розташована триповерхова квадратна в'їздова брама, прикрашена кам'яним обрамленням та гербом Потоцьких «Пилява». Північно-західну сторону комплексу утворював одноповерховий палац прямокутної форми, в якому був склепінчастий підвал. У замку простежується вплив стилю ренесансу, зокрема в різьбленні віконних наличників. У 1672 році фортецю захопили турецько-татарські війська, а у 1676 році вона була значно зруйнована вибухівкою. Після часткової відбудови на початку XVIII століття замок слугував житловою резиденцією. Однак у XIX столітті його мури зазнали значної шкоди від власника Ольшевського, який використав білокам'яні деталі для будівництва нового палацу у стилі класицизму з неоготичними акцентами. До нашого часу збереглися три кутові вежі, надбрамна вежа та більшість стін, хоча палац знаходиться у напівзруйнованому стані. З 2008 року замок є об'єктом Національного заповідника «Замки Тернопілля».