Церква святого Миколая

Церква святого Миколая в Нижній Апші, одному з найстаріших поселень Закарпаття з переважно румунським населенням, є визначною пам'яткою готичної дерев'яної архітектури в регіональній марамороській традиції. Церкву зазвичай датують 1604 або 1561 роком і неодноразово перебудовували; дослідники вважають апсиду та прилеглу наву найдавнішою частиною, тоді як вежа та західна частина, ймовірно, були додані не раніше XVIII століття. Протоколи візитацій середини XVIII століття вже описують доглянуту церкву з іконами, двома дзвонами та міцним ґонтовим дахом. Архітектурно церква належить до закарпатської школи народної сакральної архітектури та до групи храмів із готичними шпилеподібними завершеннями і дахами, розташованими на різних рівнях над вівтарем та основним об'ємом. Вона стоїть у межах історичного огородженого цвинтаря та супроводжується окремою одноярусною каркасною дерев'яною дзвіницею під восьмигранним дахом. Сама церква є тридільною з єдиною верхньою покрівельною конструкцією, багатогранною апсидою, що є вужчою за наву, та компактним, але дуже високим силуетом, який підкреслюється шатровим дахом із відкритим фронтальним голландським фронтоном, не обшитим ґонтом, та шестисхилим дахом над апсидою. Уздовж стін проходить суцільне навколишнє піддашшя, а дзвіниця над західним торцем увінчана високим гранчастим дахом із заломами та кутовими банями. Всередині бабинець має плоску балкову стелю, а нава та апсида перекриті конструктивно важливими склепіннями майже коробової форми. У церкві зберігся значний, хоч і частково перекомпонований іконостас початку XVIII століття, чиї намісний, святковий та апостольський яруси зберігають цінне свідчення народного живопису, пізніших вставок та тривалої літургійної історії пам'ятки.