Острозький замок

Острозький замок — визначна пам'ятка фортифікаційної архітектури, що велично підноситься на вершині 20-метрового пагорба над річкою Вілія. Свою історію він веде від дерев'яного укріплення, знищеного монголо-татарами у 1241 році. На його місці згодом звели могутню Вежу Муровану (XIV століття), яка стала його серцем і слугувала донжоном. Протягом XIV–XVI століть замок був родовою резиденцією князів Острозьких, одного з найвпливовіших магнатських родів Речі Посполитої. Ансамбль фортеці включає також Круглу башту (XVI століття), Богоявленський собор, а раніше він був оточений глибоким ровом. Архітектурні елементи, як-от Вежа Мурована, є триярусними спорудами з пісковику та цегли, укріплені контрфорсами. У 1913–1914 роках замок вдалося врятувати від знищення та відреставрувати завдяки ініціативі Братства імені князів Острозьких. З 1916 року у Вежі Мурованій функціонує Острозький краєзнавчий музей, що зберігає цінні колекції, пов'язані з історією краю та князівського роду.